Дата публікації: 16 червня 2023 року

​

 

Європейський суд з прав людини було створено для забезпечення дотримання державами – Учасницями Європейської конвенції з прав людини 1950 року (повна назва – Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, надалі - «Конвенція») їхніх зобов’язань за Конвенцією та протоколами до неї.

Європейський суд з прав людини не є частиною української правової системи і не є судом четвертої інстанції.

​

Хто має право на звернення до ЄСПЛ?

​

Звертатися до ЄСПЛ можуть як фізичні, так і юридичні особи приватного права, а також групи осіб.

Можливість звернення до Європейського суду з прав людини фізичної особи випливає з факту правоздатності, а не дієздатності за національним законодавством. Це означає, що звернутися до ЄСПЛ може будь-яка фізична особа, у тому числі недієздатна або обмежено дієздатна, у тому числі дитина будь-якого віку.

Враховуючи ту обставину, що скарга подається проти держави, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також інші юридичні особи державної чи комунальної форм власності не можуть подати скаргу до ЄСПЛ. У Випадку, якщо така скарга подається, її буде визнано неприйнятною. Якщо в юридичній особі держава або громада має частку, то можливість звернення до ЄСПЛ буде визначатися залежно від характеру і міри впливу і контролю, здійснюваних державою чи органами місцевого самоврядування на цю особу.

Відповідно до статті 33 Конвенції, держава теж може подати скаргу до ЄСПЛ проти іншої держави – Учасниці Конвенції.

Для подання скарги до Європейського суду з прав людини не обов’язково мати представника (юриста, адвоката). Однак якість заяви має визначальну роль для її подальшого розгляду по суті, тому залучення фахівця вже на цьому етапі є вкрай бажаним.

​

Коли людина чи юридична особа може звернутися до Європейського суду з прав людини?

​

Звернення до Європейського суду з прав людини з заявою (скаргою) має сенс у випадку, коли мало місце порушення прав та/або свобод, гарантованих Конвенцією. За десятиліття свого існування ЄСПЛ напрацював об’ємну практику, яка обов’язково застосовується для тлумачення положень Конвенції.

Для того, щоб краще зрозуміти зміст кожної статті Конвенції та зміст гарантованих нею прав, доцільно користуватися довідниками, розробленими та регулярно поновлюваними Секретаріатом ЄСПЛ. Такі довідники по кожній статті Конвенції та присвячені окремим наскрізним темам, таким як довкілля, імміграція, права ув’язнених осіб тощо розміщені на веб-сайті ECHR-KS.

Для ознайомлення з практикою Європейського суду з прав людини варто користуватися платформою HUDOC.

​

Як підготувати заяву до Європейського суду з прав людини?

​

Для складення заяви потрібно використовувати формуляр, розроблений Секретаріатом Суду. Заява, складена у довільній формі, розглянута не буде.

Офіційними мовами Ради Європи є англійська і французька. Однак Секретаріат Суду розробив формуляри різними мовами держав-Учасниць Конвенції. Можна користуватися україномовним, англомовним формуляром чи будь-яким іншим, розміщеним на сайті ЄСПЛ. Варто користуватися тією мовою, яка є рідною або якою людина володіє найкраще. У Секретаріаті Суду працюють громадяни всіх держав-Учасниць Конвенції, які знають мови. Для них не є проблемою опрацювання заяв, складених українською чи іншою мовою держав - Учасниць Конвенції. Україномовна заява буде опрацьована так само, як англомовна або франкомовна.

Перед заповненням заяви варто уважно вивчити нотатку для заповнення формуляру заяви, складену Секретаріатом Суду.

Європейський суд з прав людини не приймає заяви електронною поштою. Готову заяву потрібно роздрукувати, підписати і направити поштою на адресу Суду, зазначену на сторінці 13 формуляра заяви.

​

Які документи необхідно подавати до Європейського суду з прав людини?

​

Документи, які додаються до формуляра заяви, не потрібно перекладати англійською чи французькою. Не слід додавати оригінали документів, оскільки їх не повернуть. Достатньо зробити звичайні копії. Завіряти копії не потрібно.

Документи, які додаються до заяви, мають бути виготовлені в достатній якості. Мінімальним стандартом якості є 100% читабельність всього тексту. В інтересах заявника надати документи в хорошій якості.

Якщо заявником є фізична особа, варто надати копію паспорта заявника. Якщо заявником є юридична особа, необхідно надати документи, які підтверджують повноваження підписанта заяви.

Також потрібно надати всі інші документи, які підтверджують ті факти, що описуються в секції «Е» заяви.

Документи, які додаються до заяви, не можна скріплювати жодним чином. Вони мають бути складені по порядку з дотриманням хронологічної послідовності або згруповані по провадженням. Сторінки у додатках необхідно пронумерувати.

​

Які скарги ЄСПЛ не розглядає?

​

Європейський суд з прав людини не розглядає ті скарги, які визнає неприйнятними. Існує ряд умов прийнятності, які ретельно застосовуються при перевірці скарги Секретаріатом. Якщо бодай одна з умов не виконана, скаргу відхилять як неприйнятну. Стислий огляд критерії прийнятності наведено у статті Критерії (умови) прийнятності скарг до Європейського суду з прав людини. Ознайомитися більш повно з умовами прийнятності можна проглянувши Довідник з прийнятності.

Навіть перевірка на прийнятність не буде проводитись у тому випадку, коли подана заява є неповною, некоректно оформленою. Наприклад, якщо буде відсутній підпис на с. 13 у графі 73, або буде відсутня дата у графі 72, або якщо у додатках відсутні документи, перераховані у секції І заяви, або вони не відповідають опису тощо.