Дата публікації: 8 травня 2023 року

 

 

Спершу скарги за Європейською конвенцією з прав людини розглядалися швидко. Цей механізм захисту прав людини продемонстрував таку ефективність, що кількість скарг стала стрімко збільшуватися. Нині Європейський суд з прав людини (надалі також «Суд», «ЄСПЛ») отримує десятки тисяч скарг щороку. Станом на 1 січня 2023 року у Суді на розгляді було 10400 скарг проти України та 74650 скарг проти держави-агресора (однак не всі вони пов’язані з нападом на Україну). Таке навантаження на Суд призводить до того, що скарги не можуть розглядатися швидко. Більш того, на відміну від національних судів Держав-Учасниць Конвенції, Європейський суд з прав людини не зобов’язаний розглядати справи швидко, хоча і прагне цього. Подавши скаргу до Європейського суду з прав людини, потрібно набратися готовності чекати її розгляду довгі роки.

​

Найшвидший розгляд скарг у ЄСПЛ – від кількох місяців

​

У випадку з Європейським судом з прав людини заявник не зрадіє дуже швидкому розгляду своєї скарги, оскільки найшвидше Суд розглядає скарги, які є очевидно неприйнятними. Це абсолютна більшість скарг. Наприклад, у 2022 році Суд вирішив всього 39570 справ, з яких 35402 (близько 90%) були визнані неприйнятними або вилучені з реєстру справ. Якщо скарга є очевидно неприйнятною (може бути вирішена без додаткового вивчення), ухвала приймається суддею, який засідає одноособово. Така ухвала є остаточною і не підлягає оскарженню. У такому випадку справу може бути вирішено протягом кількох місяців.

​

Розгляд справ комітетами у складі трьох суддів

​

Коли в основу справи покладене питання, яке є предметом усталеної практики Суду, оголосити справу прийнятною і одночасно постановити рішення по суті має право комітет у складі трьох суддів. Комітети у складі трьох суддів так само можуть оголосити скаргу неприйнятною і вилучити її з реєстру справ – за наявності підстав Суд може це зробити завжди і на будь-якому етапі розгляду скарги. Рішення та ухвали комітетів також є остаточними і не підлягають оскарженню.

Комітети розглядають справи досить швидко. Якщо в основу справи покладене просте для Суду питання, яке є предметом усталеної практики, справу може бути вирішено за кілька років. Розглянемо кілька останніх прикладів. У справі Сивий та Інші проти України, яка стосувалася надмірної тривалості вирішення цивільних спорів, скарги було подано заявниками у кінці 2020 – на початку 2021 року, а рішення у справі було опубліковане у березні 2023 року. Отже, справу було вирішено за 2 роки. У справі Мінский та Інші проти України, де заявники скаржилися про неналежність умов тримання під вартою і відсутність засобів правового захисту на національному рівні, заяви були подані у 2020-2021 роках, а справу вирішено наприкінці 2021 року. Таким чином, тривалість провадження у ЄСПЛ може становити навіть півтора роки.

Однак провадження може тривати і довше, особливо якщо: а) у скарзі підняте НЕ ОДНЕ питання, яке є предметом усталеної практики Суду, а ДЕКІЛЬКА; б) якщо на момент подання скарги питання не було предметом усталеної практики, остання сформувалася пізніше і дозволила розглянути справу комітетом. Наприклад, у справі Крайняк проти України заяву було подано у 2017 році, а рішення прийнято у 2023 році – через 5 років. Заявник скаржився за статтею 5 Конвенції щодо декількох питань – що тривалість його досудового ув’язнення була надмірною, що суддя не був безстороннім, а також що у нього не було ефективного права на відшкодування за ці порушення.

Перелік питань, які становлять предмет усталеної практики Суду у справах щодо України, є досить широким і наразі включає:

• неефективність розслідування порушення права на життя (ст. 2 Конвенції);

• неадекватні умови тримання під вартою (ст. 3 Конвенції);

• неналежне поводження представників правоохоронних органів (ст. 3 Конвенції);

• неефективність розслідування скарг про неналежне поводження представників правоохоронних органів (ст. 3 Конвенції);

• свавільний арешт, ув’язнення (ст. 5 Конвенції);

• надмірна тривалість досудового ув’язнення (ст. 5 Конвенції). Додаткову інформацію про практику за статтею 5 Конвенції можна проглянути у статті Гарантії ст. 5 §3, ст. 5 §4, ст. 5 §5, ст. 6 §1, ст. 13 Європейської конвенції з прав людини щодо тримання під вартою у справах щодо України);

• відсутність забезпеченого правовою санкцією права на відшкодування за порушення ст. 5 Конвенції (ст. 5 Конвенції);

• надмірна тривалість кримінального провадження (ст. 6 Конвенції);

• надмірна тривалість вирішення цивільного спору (ст. 6 Конвенції);

• порушення принципу res judicata (принципу остаточності судових рішень), згідно з яким жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов’язкового рішення лише з метою отримання повторного слухання та нового вирішення справи. Відступ від цього принципу виправданий лише тоді, коли це необхідно через обставини істотного та переконливого характеру (ст. 6 Конвенції, ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції);

• невиконання домовленостей про побачення з дитиною (ст. 8 Конвенції);

• незаконний обшук домівки (ст. 8 Конвенції);

• перегляд адміністрацією пенітенціарної установи кореспонденції ув’язненого (ст.. 8 Конвенції);

• розміщення у місцях позбавлення волі далеко від сім’ї та повторювані відмови у задоволенні прохань про переведення до ближчої в'язниці (ст. 8 Конвенції);

• незаконний демонтаж малих архітектурних форм органами влади (ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції) тощо.

Скарги про надмірну тривалість виконання судових рішень, де боржником виступає держава, одразу передаються до Комітету Міністрів Ради Європи.

Наведений вище перелік не є ні повним, ні остаточним. Практика Суду перебуває у постійному динамічному розвитку. Деякі питання, які зараз становлять предмет усталеної практики, можуть бути неактуальними з часом. Суд може сформувати усталену практики і з інших питань. Моніторинг можна здійснювати за допомогою бази даних HUDOC.

 

Розгляд справи Палатою чи Великою Палатою ЄСПЛ

​

Якщо питання, підняти у скарзі, не є питаннями усталеної практики і не дозволяють розглянути їх за спрощеною процедурою, то справа буде розглядатися Палатою з семи суддів. Розгляд у Палаті зазвичай триватиме значно довше, ніж розгляд у комітеті. Наприклад, у справі Майборода проти України заяву було подано у 2007 році, а рішення опубліковано у квітні 2023 року – через 16 років. Справа стосувалася видалення нирки заявниці без її згоди.

Однак розгляд у Палаті може відбуватися і швидше. Наприклад, у справі Коротюк проти України, де заявниця скаржилася про відсутність швидкого ефективного розслідування протиправної публікації книги заявниці в мережі Інтернет, рішення у справі було винесено через шість років; у справі Атіма Лімітед проти України розгляд тривав 12 років; а у справі Купінський проти України – чотири роки. Остання справа визначена Судом як ключова (“key case”), тобто знакова, важлива для практики ЄСПЛ. Інші ключові справи проти України теж розглядалися швидше інших: рішення у справі Гуменюк та Інші проти України було прийняте за 2 роки; Руслан Яковенко проти України – за чотири роки, Олександр Волков проти України – за два роки. Таким чином, якщо справа обрана Судом як ключова, то вона може бути розглянута навіть швидше, ніж прості справи.

 

Політика Європейського суду з прав людини щодо пріоритетності справ

​

Відповідно до правила 41-3 Регламенту Суду, Суд, встановлюючи порядок розгляду справ, враховує важливість і терміновість порушених питань на основі встановлених ним критеріїв. Палата або її голова можуть, однак, відступити від цих критеріїв, щоб надати пріоритет певній заяві.

Політика ЄСПЛ щодо пріоритетності розгляду справ передбачає поділ справ на сім категорій.

До першої категорії входять термінові справи, зокрема у випадку наявності ризику для життя чи здоров’я заявника, позбавленого волі заявника як прямий наслідок стверджуваного порушення його або її конвенційних прав, наявності інших обставин, пов’язаних з особистим чи сімейним становищем заявника, особливо якщо йдеться про благополуччя дитини, застосування правила 39 Регламенту Суду.

До другої категорії віднесено заяви, в яких порушуються питання, які можуть вплинути на ефективність системи Конвенції (зокрема, структурна чи ендемічна ситуація, яку Суд ще не розглянув, процедура пілотного рішення), або заяви, що порушують важливе питання загального інтересу (зокрема серйозне питання, яке може мати серйозні наслідки для національних правових систем або для європейської системи)

З повним текстом документа можна ознайомитися безпосередньо на сайті Суду.

Цікаво, що до останньої, сьомої категорії віднесено очевидно неприйнятні заяви. Хоча вони останні у сенсі пріоритетності, фактично такі справи розглядаються найшвидше.

​

Розгляд ЄСПЛ справ, пов’язаних з війною чи іншими міждержавними конфліктами

​

Міждержавні справи, з огляду на їх специфіку, Судом винесено за межі політики пріоритетності. Специфіка полягає в тому, що у міждержавних справах розглядаються загальні питання, такі як наявність ефективного контролю над певною територією чи наявність адміністративної практики щодо певних порушень прав, гарантованих Конвенцію у певний період на певній території чи щодо певних категорій осіб тощо.

Результат розгляду цих загальних питань подекуди має визначальний характер при розгляді пов’язаних індивідуальних скарг фізичних та юридичних осіб. Тому розгляд таких індивідуальних скарг відбувається вже після прийняття рішення по суті у міждержавній справі.

Наприклад, якщо заявник подає скаргу щодо порушень, які мали місце щодо нього чи неї у Маріуполі після 24 лютого 2022 року, цю скаргу Суд може розглянути швидко тільки у тому випадку, якщо вона є очевидно неприйнятною (наприклад, якщо заявник скаржиться проти держави-агресора тільки про факти, які мали місце після 16 вересня 2022 року, коли остання припинила бути Високою Договірною Стороною Конвенції). Якщо ж така індивідуальна скарга очевидно неприйнятною не є, її розгляд відбудеться вже після розгляду відповідної міждержавної скарги України проти Росії.

Хоча такі міждержавні скарги визнаються Судом високопріоритетними, з огляду на їх складність розгляд триває дуже довго. Наприклад, рішення по суті у справі Грузія проти Росії (ІІ) було прийняте у 2021 році – через 13 років після подання Грузією міждержавної скарги. Хоча у лютому 2023 року Велика Палата Суду прийняла рішення приєднати останню міждержавну скаргу по масові порушення прав людини під час повномасштабної воєнної агресії до провадження по Донбасу (що обіцяє деяке прискорення), з огляду на кількість і складність питань, які належить вирішити Суду, навряд чи можна очікувати що цю справу буде розглянуто швидше, ніж справу Грузія проти Росії (ІІ).

​

Дізнайтеся також Як подати заяву до Європейського суду з прав людини.

​