22.04.2019

Відповідно до ст. 65 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя може розпоряджатися майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При цьому згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально посвідчена.

​

Чи потрібна згода у випадку фактичного, або так званого "цивільного" шлюбу?

​

Проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу тягне за собою наслідки щодо регулювання манових відносин: правовий режим буде ідентичним правовому режиму майна офіційного подружжя. Виключенням з цього загального правила будуть випадки, коли хтось із "цивільного" подружжя перебуває в зреєстрованому шлюбі з іншою особою, або коли "цивільне" подружжя укладає письмовий договір, яким інакше врегульовує майнові відносини між собою (ст. 74 Сімейного кодексу України).

Нотаріус при посвідченні договору та/або державний реєстратор при проведенні реєстраційних дій не будуть знати, чи перебуває особа у "цивільному" шлюбі. Однак нотаріус при посвідченні правочину щодо відчуження майна від імені неодруженої особи, удови/удівця бере у відчужувача заяву, у якій зазначається, що майно, яке є предметом правочину, не є спільною сумісною власністю. У випадку, коли правочин вчинюється через представника, заяву може подати представник, однак тільки якщо відчужувач надав йому на це право (підпункт 4.6. пункту 4 глави 1 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Окрім того, якщо договір було укладено без згоди дружини чи чоловіка, у тому числі "цивільної(го)", він може бути оскаржений до суду та визнаний недійсним (ч. 2 ст. 65 Сімейного кодексу України).

​

У яких випадках можна не оформлювати нотаріальну згоду іншого з подружжя?

​

Можна назвати принаймні два випадки, у яких оформлення нотаріальної згоди іншого з подружжя не є обов'язковим. 

1.  Якщо майно, що є предметом правочину, є особистою приватною власністю одного з подружжя, правочин щодо розпорядження майном може бути посвідчений нотаріусом без згоди іншого з подружжя (підпункт 4.4. пункту 4 глави 1 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України). Однак для цього необхідно надати нотаріусу підтверджуючий документ: акт цивільного стану про укладення шлюбу, договір дарування, свідоцтво про право на спадщину, шлюбний договір, інший договір, укладений між подружжям тощо.

2. Відповідно до підпункту 4.2. пункту 4 глави 1 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус вимагає письмову згоду іншого з подружжя з нотаріальним засвідченням справжності підпису у випадках, коли документ, що посвідчує право власності, оформлений на ім'я одного з подружжя. У всіх інших випадках, наприклад, при посвідченні договору позики грошових коштів, договору купівлі-продажу майна, оформленого на обох з подружжя тощо, оформлення окремої нотаріальної згоди іншого з подружжя можна уникнути. Для цього необхідно, щоб у нотаріуса з'явилися обоє з подружжя та заявили, що хочуть виступати стороною по договору удвох. Підстав у такому випадку для витребовування згоди у нотаріуса не буде.

​