Поняття правил внутрішнього трудового розпорядку

​

Правила внутрішнього трудового розпорядку - локальний нормативний акт, що регулює внутрішній трудовий розпорядок на підприємствах. в організаціях, установах, інших організаційно-правових формах юридичних осіб незалежно від форми власності. В силу ч. 1 ст. 142 Кодексу законів про працю України правила внутрішнього трудового розпорядку є обов'язковим документом для кожного суб'єкта господарювання, що застосовує найману працю.

​

Відовідальність за відсутність правил внутрішнього трудового розпорядку

​

Сам факт відсутності правил внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві, яке використовує найману працю, є порушенням законодавства про працю, за яке для юридичної особи або фізичної особи-підприємства ст. 265 КЗпП України передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а для посадових осіб, винних у цьому порушенні - ст. 41 КУпАП у вигляді штрафу від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

​

Нормативно-правова основа розробки правил внутрішнього трудового розпорядку

​

Правила внутрішнього трудового розпорядку повинні розроблятися на основі типових правил, затверджених ще у 1984 році Постановою Держкомпраці СРСР № 213. За 34 роки у цей документ жодного разу не вносилися зміни, тому він є досить застарілим. Однак Типові правила дають уявлення про те, які саме відносини повинні бути врегульовані правилами внутрішнього трудового розпорядку та про структуру цього документа.

Типові правила пропонують наступну структуру:

І. Загальні положення

ІІ. Порядок приймання та звільнення працівників та службовців

ІІІ. Основні обов'язки працівників та службовців

IV. Основні обов'язки адміністрації

V. Робочий час та його використання

VI. Заохочення за успіхи в роботі

VII. Відповідальність за порушення трудової дисципліни

​

Порядок розробки та затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку

​

Відповідно до ст. 142 Кодексу законів про працю Украни, правила внутрішнього трудового розпорядку подаються власником або уповноваженим ним органом і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на розгляд трудового колективу і затверджуються трудовим колективом.

За відсутності профспілкової організації на підприємстві правила внутрішнього трудового розпорядку можуть подаватися на розгляд трудового колективу лише власником підприємства або уповноваженим ним органом.

Трудовий колектив затверджує правила внутрішнього трудового розпорядку на загальних зборах (конференції), рішення яких оформлюється протоколом.

​